З 1 січня 2022 року в закладі дошкільної освіти харчування вихованців організовується відповідно затверджених норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF#Text

НАКАЗУ ВІДДІЛУ  ОСВІТИ РОМЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ  "Про організацію харчування вихованців та учнів у закладах дошкільної та загальної середньої освіти  Роменської міської ради 

                                                                 https://cutt.ly/pMS0lYO 

§     Сформуйте для дитини певний розпорядок прийому їжі та дотримуйтеся його.

§     Не підгодовуйте дитину між прийомами їжі.

§     Не змушуйте дитину з’їдати багато їжі. Здорова дитина з’їдає стільки, скільки потрібно для неї.

§     Включайте до раціону дитини страви, що рекомендовані для її віку, та ті, що готують у до­шкільному навчальному закладі, зокрема киселі, каші, овочеві страви.

§     Навчіть дитину користуватися ложкою та виделкою, сформуйте навички культури спожи­вання їжі.

§     Не годуйте дитину перед приходом до дошкільного навчального закладу.

§     Пам’ятайте, що харчування під час дієти має бути дієтичним не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома.

§     Доповнюйте раціон дитини тими поживними речовинами, яких дитина не отримала в до­шкільному навчальному закладі. Не давайте дитині жирної їжі, цукерок та ковбас.

§     Пам’ятайте, що вечірній прийом їжі має відрізнятися від того, що дитина їла в дошкільному навчальному закладі. Наприклад: якщо в обід дитина їла м’ясо, на вечерю приготуйте їй від­варну рибу; якщо кашу та овочі на полуденок — приготуйте страву з кисломолочного сиру тощо.

§     Виключіть з раціону дитини за дієтичного харчування такі продукти харчування: жирне м’ясо, печінку, міцні бульйони, свіжий хліб, смажені яйця, квашені та мариновані овочі, какао та здобу.

§     Припускайте, а не пасеруйте овочі під час приготування страв для дієтичного харчування.

§     Обов’язково виключіть з раціону дитини за дієтичного харчування смажені страви.

§     Обмежте або виключіть узагалі, залежно від призначеної дієти, сіль та смакові приправи.

§  Не смажте їжу для дитини, а варіть її або готуйте на пару.

§  Годуйте дитину щодня овочами, фруктами і молоком.

§  Розповідайте дитині про шкоду швидкого харчування й пропонуйте здорозу альтернативу, зокрема свіжі салати, каші з грубої крупи.

§  Замінюйте чіпси картоплею, запеченою в духовій шафі.

§ Готуйте домашні бургери з булочок, овочів, сиру і зелені, а котлети — з нежирного м’яса або риби на пару чи в духовці.

§  Пропонуйте дитині сухофрукти, цукати, зефір, мармелад, красиво нарізані овочі та фрукти як альтернативу некорисним солодощам.

§  Демонструйте дитині власний приклад здорового харчування щоденно в домашньому родинному колі.

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров’я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

•      погіршення самопочуття;
•      зниження розумової і фізичної працездатності;
•     порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);
•      уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;
•      схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов’язково повинен містити молочні продукти – джерело вітамінів та кальцію, м’ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов’язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності – гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам’яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга – авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років – таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом – без цукру.

{C      §  Обирайте продукти варені, приготовлені на пару, на грилі або запечені.

{       §  Звертайте увагу дитини одразу на дитяче меню за умови, якщо воно є в закладі. Це можуть бути різноманітні молочні каші з ізюмом, медом чи фруктами, сирники, яєчня чи омлет, фруктові салати, овочеві салати, заправлені олією.

{      §  Віддавайте перевагу стравам з курятини. Якщо на ній багато жиру, його можна промокнути серветкою. У крайньому разі можна обрати й піцу — сирну або вегетаріанську, у яких немає м’яса сумнівної якості та високої жирності.

       §  Відмовтеся від будь-яких майонезів і соусів, ліпше приправляйте страви дитини оливковою олією.

{     §  Віддавайте перевагу таким напоям, як соки-фреш або смузі, а також йогуртам, неміцному чаю.

{     §  Звертайте увагу на розмір і вміст однієї порції страви, щоб контролювати добову норму калорій.

Дієтичне харчування

Дієтичне харчування грунтується на загальних принципах раціонального харчування, має бути повноцінним та враховувати особливості захворювання дитини. У дошкільних навчальних закла­дах дієтичне харчування використовують як супровідний метод лі­кувально-профілактичних, оздоровчих або щадних заходів для нор­малізації роботи тієї чи тієї системи організму або органів дитини.

Лікувальний вплив дієтичного харчування забезпечують:

§     певний набір продуктів харчування для кожної з дієт;

§     визначене співвідношення між основними поживними ре­човинами в раціоні;

§     відповідна технологія приготування страв;

§     режим харчування;

§     обмеження солі та прянощів;

§     збереження вітамінів у стравах під час приготування.

Дієтичне харчування має бути індивідуальним, сприяти від­новленню функцій травної системи. Окрім того, дієта має поліпши­ти дію ферментів під час травлення, компенсувати втрати харчових речовин організмом хворої дитини. Проте слід пам’ятати, що здоро­ву дитину на дієті тримати не варто, потрібно подбати про її раціо­нальне харчування та достатню фізичну активність.

У нашому дошкільному навчальному закладі організацію ді­єтичного харчування дітей, яким призначено дієту, контролює ме­дична сестра з дієтичного харчування.

Для дієтичного харчування дітей у до­шкільних навчальних закладах найбільш прийнятною є дієта № 5, яку використовують як основу для дієт № 7 (з обмеженням солі) та № 8.

Оптимальна кількість прийомів їжі за дієтичного харчуван­ня — п’ять разів на добу. Дієту № 5 призначають дітям із хронічними захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів. Мета дієти — сприяти відновленню порушеної функції печінки, нормальному жовчовиділенню. Страви від­варюють і запікають, рідше — тушкують. Під час приготування страв борошно, цибулю, моркву та інші овочі не пасерують. Обов’язково ви­ключають смаження продуктів харчування. За дієти № 5 продукти хар­чування не потребують подрібнення, окрім овочів, багатих на кліткови­ну, як-от капуста, кабачок, морква та буряк. їх перетирають.

Виключають із раціону свіжий хліб, консерви, жирні сорти м’яса, бобові, окрім зеленого горошку, смажені яйця, редьку, щавель, шпинат, редис, квашені та мариновані овочі, какао, здобу. До того ж обмежують кількість солі до 10-12 г на добу.

Дієта № 7      Показаннями для призначення дитині дієти № 7 є гострий нефрит у період одужання та хронічний нефрит зі слабко виражени­ми змінами. Продукти під час приготування страви пропарюють, відварюють, запікають. Особливостями цієї дієти є виключення солі та обмеження рідини. З раціону виключають такі продукти харчування: дріжджовий хліб, міцні бульйони, смажене м’ясо, сир твердий, бобові, какао. За дієти № 7 можна вживати страви дієти № 5, якщо їх не солити.

ПРОДУКТИ І СТРАВИ, ЩО  

РЕКОМЕНДУЮТЬСЯ ДЛЯ ДІЄТИЧНОГО

ХАРЧУВАННЯ

ЙОДНА НЕДОСТАТНІСТЬ ТА її ПРОФІЛАКТИКА

Розгляньмо таке порушення. Усі мінеральні речовини, що містяться в харчових продуктах, поділяють на дві групи: макро- і мікроелементи. Мікроелементи, до яких належать йод, названі так тому що їх концентрація в організмі не перевищуе 0,01 %. Але це зважаючи на таку малу концентрацію він відіграє важливу роль у біохімічній функції щитовидної залози. Залоза використовує йод для синтезу таких важливих гормонів як тиротоксин, дійодтирок- син і трийодтироксин. Недостатнє надходження йоду в організм людини призводить до розладу функції щитовидної залози, її збільшення і розвитку зобу.

Понад 85 % йоду надходить в організм людини з їжею, переважно рослинною. Але порушення правил зберігання та кулінарна обробка продуктів (смаження, відварювання, випікання) при¬зводять до значного зниження вмісту йоду в них, а в подальшому і в організмі людини.
У дорослих нестача йоду в них в їжі спричиняє компенсаторне збільшення щитовидної залози і набряк, випадання волосся, зниження температури тіла, різке зменшення фізичної та розумової працездатності та інші симптоми. Але найбільшу небезпеку та стурбованість викликає йодна недостатність у вагітних, унаслідок чого підвищується ризик народження дітей з малою вагою, нейросенсорною глухотою, спастичним паралічем, кретинізмом, а також мертвонароджень та викиднів. У ранньому дитинстві нестача йоду спричиняє незворотні психічні порушення, що призводять до критицизму, глухоти, німоти та ін. Така дитина буде приречена на довічну замісну терапію гормональними препаратами.
Усесвітня організація охорони здоров’я провела дослідження і на підставі їх результатів почала вважати Україну однією з країн з йодною недостатністю у населення. За останні роки кількість хворих поміж дітей у нас збільшилась утричі, а кількість операцій на щитовидній залозі за останні 5 років — у 3,5 рази.
За даними ВООЗ захворювання, зумовлені йодною недостач’ ністю, можуть бути повністю ліквідовані за умов вживання на селениям ендемічних регіонів продуктів, збагачених йодом. При родним джерелом вмісту значної кількості йоду є морська капуста та продукти, виготовлені з її використанням. Багато йоду містять морська риба, консерви з неї, нерибні продукти моря (мідії, м’ясо кальмарів, креветок, морського гребінця, м’ясо морських тварин). Але найбільш простим, дешевим, що особливо важливо для малозабезпечених верств населення, та випробуваним засобом є введення до раціону свого харчування йодованої кухонної солі (у 10 г такої солі міститься 190 мкг йоду, а добова потреба людини в йоді стано¬вить 200-220 мкг). Йодована кухонна сіль є в будь-якому магазині.
Йодна недостатність істотно впливає на розумовий розвиток дітей.

ЯКОЮ МАЄ БУТИ ДОМАШНЯ ВЕЧЕРЯ?

У дитячих закладах діти отримують достатню кількість вуглеводів, жирів, а білків, особливо тваринного походження, — інколи недостатньо. Тому батькам необхідно регулярно цікавитися меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами, що містять тварин¬ний жир (молоко, сир, яйця, риба), якщо вони були відсутні в меню.
Найдешевшим і найціннішим носієм білків є сир, тому батькам потрібно турбуватися, щоб частіше готували дитині страви з нього на вечерю. Корисний також мед. Мед з молоком, кисломолочними продуктами підвищують гемоглобін.
Необхідно привчати дітей їсти з хлібом кефір і молоко, у такий спосіб збагачується амінокислотний склад їжі.
У домашню вечерю обов’язково включають фрукти, овочі й соки, щоб доповнити денне харчування в дитячому закладі вітамінами, мінеральними солями і мікроелементами (наприклад, морквяний, томатний, виноградний, сливовий соки; яблука або інші фрукти).
Багато каротину міститься в моркві, в організмі він перетворюється на вітамін А. Морква має бути щоденним продуктом у харчуванні дитини, особливо в зимово-весняний період.
Орієнтовне меню домашньої вечері
І варіант
• Томатний сік — 100 г;
• яйце або вінегрет;
• салат або картопляне пюре
з зеленим горошком — 200 г;
• молоко, здобна булочка або білий хліб з медом;
• фрукти

ІІ варіант

Морквяний сік — 50-100 г;
• сирок дитячий або сир — 100 г;
• кефір — 200 г (з хлібом);
• яблуко або апельсин

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Калорійність харчування
Зріст, розвиток, рух, обмін речовин та інші життєво важливі процеси вимагають постійного притоку енергії, що утворюється в організмі безперервно в результаті біологічного окислення харчових речовин. Одиницями її вимірювання є кілокалорії (ккал) або кілоджоулі (кДж). Потреба дитячого організму в енергії становить у віці 3-7 років 1500-2000 ккал. Добова калорійність харчування дітей має відповідати цим цифрам і правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці 3 років і старше доцільним є такий розподіл:
• на сніданок — 25 % добової калорійності;
• на обід — 35-40 % ;
• полуденок — 10–15 %;
• вечеря—25%.
Необхідно стежити за тим, щоб страви, багаті на білки (м’ясо, риба, яйця), діти отримували в першу половину дня, тобто на сніданок і обід, а на вечерю вживали круп’яні, овочеві, сирні та молочні продукти. Страви з м’яса і риби багаті на білки, жири, тому вони можуть порушувати нервову систему і сон дитини.
Продукти харчування
Раціональне повноцінне харчування дошкільнят забезпечується, як і у дорослої людини, широким асортиментом продуктів тваринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м’яса і птахів (гуси, качки), а так само гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець) і пряна їжа.
Цінність продуктів тваринного походження (молоко і молочні продукти, м’ясо, м’ясні вироби та субпродукти, риба, яйця) полягає насамперед у тому, що вони є джерелами повноцінних, легкозасвоюваних білків, а так само цілої низки вітамінів, мінеральних речовин.
Цінність продуктів рослинного походження полягає в їх багатстві на різноманітні вуглеводи, адже вони є найважливішим джерелом вітамінів, особливо аскорбінової кислоти і рутина, вітаміну Е і багатьох інших корисних речовин.
З-поміж продуктів тваринного походження важливе місце належить молоку і молочним продуктам. Діти у віці 3-4 років мають отримувати щодня не менше ніж 0,5 л молока, зокрема кисломолочні продукти (з урахуванням молока, що використовують на каші або інші молочні страви). До високобілкових молочних продуктів належать: свіжий сир, сирна паста, дитячі сирні сирки, тверді сири.
3- поміж молочних продуктів, багатих на жир, особливо корисними для дітей є вершки і сметана, що можуть використовуватися для заправки супів і салатів, зокрема як підлива до сирників і вареників. Сир, вершки, сметана і сир, на відміну молока і кисломолочних продуктів, що мають щодня включатися в раціон дітей, можна використовувати через один-два дні, але відповідно в більшому кількості.
З-поміж м’ясних страв перевагу віддають яловичині й телятині, можна використовувати м’ясо курей, курчат, індички, кролика, субпродукти — печінку, язик; нежирну свинину, молоду нежирну баранину. М’ясо та субпродукти є найціннішим джерелом білка, легкозасвоюваного заліза і низки вітамінів групи В.
Крім того, з м’ясних продуктів можна вживати молочні сосиски та варені ковбаси. Але щодня годувати дитину сосисками і ковбасою не можна! Сосиски можна давати дітям 1 раз на 10-14 днів. Не частіше! Дуже корисним продуктом є риба. Слід використовувати нежир¬ні сорти морських і річкових риб — судак, тріску, морський окунь.
У меню дітей м’ясо або риба включають щодня. Протягом
4- 5 днів дитині можна готувати страви з м’яса і 2-3 дні — з риби. До м’ясних і рибних страв як гарнір доцільно пропонувати не макаронні вироби, а овочі у вигляді відвареної картоплі або пюре (картопляне, бурякове, морквяне), тушкованої капусти, зеленого горошку. До курей краще подавати рис, картопляне пюре. М’ясо з овочевим гарніром засвоюється краще. Добре застосовувати комбіновані гарніри.
Велике значення в харчуванні дітей мають яйця. Однак, не¬зважаючи на корисність яєць, в їжі дитини зловживати ними не можна, оскільки вони здатні спричинити алергічні реакції. Яйця використовують тільки круто зварені або у вигляді різних страв: омлет, салати з яйцем, сирники тощо.

З-поміж жирових продуктів рекомендується вершкове масло й соняшникову, кукурудзяну, оливкову, соєву олію. їх краще ви¬користовувати в натуральному вигляді: вершкове масло — в бутербродах і готових стравах (кашах, пюре), а олію — у вінегретах, салатах, готових овочевих стравах.
Хліб і хлібобулочні вироби є обов’язковою складовою щоденного раціону дитини. Білка в ньому міститься значно менше, ніж вуглеводів. Найбільш корисний хліб із житнього борошна та пшеничного грубого помелу.
Крупи і макаронні вироби так само становлять основне джерело вуглеводів і менше — білків. У харчуванні дошкільнят використовують рис, гречку, вівсяну кашу і манну крупу.
Цукор і кондитерські вироби обов’язково входять у раціон дітей, рекомендовано давати печиві, вафлі, пастилу, мармелад, фруктову карамель, варення, джем, повидло і мед. Шоколад і шоколадні цукерки підвищують збудливість нервової системи, можуть спричинити алергію. Дітям до 3 років вживати шоколад небажано.
Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов’язковою складовою дитячого харчування. У харчуванні дітей корисно використовувати всі сезонні фрукти, ягоди, овочі та зелень у натуральному вигляді, а так само у вигляді соків і пюре. У раціоні харчування щодня ма¬ють бути салати зі свіжих овочів: капусти, моркви, зеленої цибулі, огірків, томатів та ін.
Питний режим
У зв’язку з природними втратами води через нирки, шкіру і з повітрям, що видихається, баланс води в організмі має постійно поповнюватися за рахунок рідини, що міститься в їжі, і пиття звичайної рідини — води, чаю, морсу тощо. У дітей через їх високу рухливість втрати води дуже відчутні, тому їх не можна обмежувати в питті. Але компенсувати брак рідини солодкими напоями не слід, адже це призводить до пригнічення апетиту. Не можна давати багато пити води під час їжі. В інтервалах між вживанням їжі вода має бути доступна для дітей. Зазвичай дають кип’ячену воду, остуджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газу або слабо заварений чай.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
для кухарів щодо організації дієтичного харчування в дошкільному навчальному закладі

§     Кухар має знати кількість дітей, які потребують дієтичного харчування.

§     Щодня вранці кухар має уточнювати список дітей, які потребують дієтичного харчування.

§     Кухар обов’язково виписує страви, що потрібно приготувати.

§     Страви слід готувати лише у спеціальному промаркованому посуді.

§     Під час приготування страв необхідно суворо дотримуватися технології приготування.

§     Кухар відповідальний за дотримання технології приготування страв.

§     Під час термічної обробки слід максимально зберегти харчову цінність страв.

Трапляються випадки, коли дітям замінюють деякі страви або зовсім вилучають їх із раціону. Виключаючи з раціону окремі речовини або різко обмежуючи їх, слід зберегти при цьому смакові властивості страв.