• 112 – Центр громадської безпеки (унiверсальний)
• 101 – Пожежна допомога
• 102 – Полiцiя
• 103 – Швидка медична допомога
• 104 – Аварiйна служба  газової мережi.
• 109 – Довідкова служба 

•  

Пам'ятки щодо дій у надзвичайних ситуаціях.

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

Шановні батьки!

Internet може бути прекрасним місцем для навчання дітей, їхніх розваг, спілкування з друзями або просто місцем, де вони можуть розслабитися чи досліджувати щось. Але так само, як і в реальному світі, Всесвітня павутина може бути небезпечною для дітей. Перш ніж ви дозволите своїй дитині виходити в онлайн без вашого нагляду, переконайтеся, що ви встановили набір правил, дотримуватися яких ви усі погоджуєтесь.

 У лютому європейська громадськість відзначає День безпечного Інтернету, введений в 2004 році організацією Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету). На думку фахівців, основні причини появи віртуальної небезпеки для дітей – це загальна доступність матеріалів, які містять порнографію або пропагують насильство і жорстокість, прихований вплив комунікативних особливостей Інтернету, відсутність нормативних положень, які законодавчо закріплювали б поняття “Порнографічна продукція, що розбещує дітей”, недосконалість взаємодії між правоохоронними органами і інтернет-провайдерами в цьому питанні.
Цей день проводиться кожного року у другий вівторок лютого. В Україні цей день відзначається  завдяки ініціативи компанії «Майкрософт Україна». З моменту заснування були проведені сотні активностей, спрямованих на захист дітей в Інтернеті. Основні серед них – це запуск освітнього сайту «Онляндія – безпечна веб-країна» http://www.onlandia.org.ua/ , на якому всі бажаючі можуть отримати необхідну інформацію, приєднатися до руху й зробити свій посильний внесок у вирішення проблеми.

Радимо подивитися відеоролики про безпечний Інетрнет на http://www.youtube.com (Ютуб)

1) http://youtu.be/jhjnTT5KmEI (Поради про безпеку дітей в Інтернеті)

2) http://youtu.be/lt1-9cPCxM0 (Як захистити налаштування безпечного пошуку)

3) http://youtu.be/fnzFc54cb8o (Безпечний режим на YouTube)

4) http://youtu.be/5YhdS7rrxt8 (Як виявити брехню і залишитися правдивим в Інтернеті)

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозвіл у батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.
5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.
9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Правила для батьків

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.
Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.  Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр. 

Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль. Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.
   Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.
   В житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн. 

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

Підказки з безпеки для педагогів та батьків

• Ось кілька підказок з безпеки, які вам слід взяти до уваги, коли ви даєте рекомендації з використання онлайну підліткам:
• Створіть список Правил користування Internet вдома за участю ваших дітей. Туди ви маєте включити типи сайтів з необмеженим доступом, години користування Internet та рекомендації зі спілкування з іншими в онлайні, включаючи чат-кімнати.
• Тримайте комп’ютери з Internet-з’єднанням у відкритій зоні, поза межами кімнати вашої дитини.
• Поговоріть зі своїми дітьми про їхніх онлайнових друзів та те, чим вони займаються так, як ви б говорили про будь-яких інших друзів або заняття. Це включає розмови з вашими дітьми про список миттєвих повідомлень і про те, щоб вони не спілкувалися з незнайомцями.
• Вивчіть інструменти для фільтрування Internet (такі як Батьківський контроль вWindows Vista) як один із додаткових — але не замінюючих — методів батьківського контролю.
• Знайте, які чат-кімнати та дошки повідомлень вони відвідують та з ким розмовляють.
• Рекомендуйте їм використовувати контрольовані чат-кімнати, та наполягайте на тому, щоб вони залишалися в публічних зонах чат-кімнат.
• Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм онлайновим другом.
• Навчіть своїх дітей ніколи не давати про себе інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах, дошках оголошень, реєстраційних формах і персональних профілях, а також при участі в онлайнових конкурсах.
• Навчіть своїх дітей не завантажувати програми, музику або файли без вашого дозволу. Спільний доступ до файлів, отримання текстів та картинок з Інтернету може порушувати закони про авторські права.
• Скажіть своїй дитині розповідати вам про те, що або хто в онлайні примушує її почувати себе незручно або налякано. Будьте спокійними та нагадайте своїм дітям, що у них не виникне проблем, якщо вони про щось вам повідомлять. (Важливо, щоб ваша дитина не думала, що її позбавлять привілеї користуватися комп’ютером). Прочитайте більше про те, як діяти з онлайновими хижаками та кібер-хуліганами.
  • Поговоріть із своїми дітьми про онлайнову порнографію та направте їх на позитивні сайти про здоров’я та сексуальність.
• Допоможіть дітям захиститися від спаму (EN). Скажіть їм не давати свої адреса електронної пошти, не відповідати на “сміттєву” пошту та використовувати фільтри електронної пошти.
  • Знайте, які сайти відвідують ваші діти. Перевірте, щоб вони не відвідували сайти з агресивним змістом, або самі не розміщали персональну інформацію та фотографії.
  • Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні. Вони не повинні використовувати Internet для розповсюдження пліток, хуліганити або загрожувати іншим.
• Переконайтеся, що ваші діти-підлітки консультуються з вами, перш ніж проводити в онлайні якісь фінансові операції, включаючи замовлення, купівлю або продаж.
  • Обговоріть онлайнові азартні ігри та їхні потенційні ризики зі своїми дітьми-підлітками. Нагадайте їм, що їхні азартні розваги в онлайні є незаконними.

Спеціалізовані веб-ресурси:
http://www.onlandia.org.ua
http://www.microsoft.com/ukraine/athome/security/children/default.mspx
http://www.nachalka.com/bezopasnost
Програмне забезпечення для блокування небажаної інформації на сайтах:
TMeter
Traffic Inspector для школы
Windows Live 2011
KinderGate Родительский Контроль
Norton Add-on Pack
Kaspersky Internet Security 2011
Один дома
Интернет Цензор

Список посилань на Інтернет-ресурси

http://onlandia.org.ua/ Портал «Онляндія – безпечна веб-країна».

http://www.oszone.net/6213/ Статья «Обеспечение безопасности детей при работе вИнтернет»

http://gogul.tv/ Дитячий браузер «Гогуль»

http://sd.org.ua/news.php?id=19049 Список безпечних для дітей сайтів

http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/ 2009-2010_Безопасность_в_Интернет

http://elint-pr.blogspot.com/ Блог «Інтернет-очима дітей»

ДОРОСЛІ, БУДЬТЕ

    ПРИКЛАДОМ!

• Будьте прикладом для дітей у дотриманні правил дорожнього руху
• Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком.
• Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина повинна звикнути, що при переході дороги потрібно зосередитися.
• Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
• Переходьте дорогу тільки в місцях, позначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
• З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими. В іншому випадку дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
• Залучайте дитину до участі у ваших спостереженнях за обстановкою на дорозі: показуйте йому ті машини, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю і т.д.
• Не виходьте з дитиною з-за машини, кущів, не оглянувши попередньо дороги, — це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали.
• Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
• Бережіть себе і своїх близьких!

Нещасні випадки з дітьми трапляються саме тоді, коли вони залишаються без нагляду дорослих. Діти стають заручниками обставин, а їхнє легковажне ставлення до вогню та води часто є першопричинами сумних і трагічних наслідків. Однією з основних причин стає недбале ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків.

Дотримуйтесь  рекомендацій:
• перевірте, чи знає дитина ваш адрес, телефон та телефони екстрених служб на пам’ять;
• змоделюйте різні ситуації поведінки дитини (незнайомець дзвонить у двері, діти кличуть гратися на вулицю, чутно підозрілий запах та інші);
• обговоріть періодичність зв’язку – наприклад, зідзвонюйтесь кожну годину або надсилайте повідомлення у месенджерах;
• складіть разом розпорядок дня (графік прийняття їжі, вивчення уроків);
• розкажіть про небезпеки в мережі інтернет, якщо доцільно, обмежте доступ до певних сайтів;
• нагадайте про правила або заборони відкриття вікон та балкону, а також встановіть перелік дозволених для користування електроприладів;
• попросіть дитину не розповідати друзям і стороннім, про те, що вона залишилась вдома сама;
• домовтесь, що дитина не буде відповідати по телефону на дзвінки від незнайомців;

Законодавство  України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність батьків за неналежне виховання дітей, а семе: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу ст.184 КУпАП. Кримінальний Кодекс України передбачає, що невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків з догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки або  залишення в небезпеці малолітньої дитини карається обмеженням волі.

 Що може бути важливішим за життя і здоров'я дитини? Риторичне запитання, та варто час від часу замислюватися над тим, щоб уберегтися від спокуси поставити навчальні цілі над виховними.

         Історично склалося так, що наш народ визначив головним завданням щодо дитини –виховання. Не вигодовувати, як у росіян (воспитывать) і не вести, як у європейців (educate), а саме виховувати, тобто ховати, берегтивід усього, що може загрожувати їй фізично і духовно.

          Минали віки, змінювалися, але не зникали загрози. Окрім фізичних чинників(побутові травми, побутова хімія, опромінення мобільним телефоном, перебування перед екраном телевізора чи комп’ютера, забруднення середовища, шкідлива їжа, куріння поблизу дитини тощо), постало багато психологічних небезпек.Таких, як відсутність комфортного для дитини соціального середовища, пропаганда насилля, відвертої сексуальності, споживацького способу життя, вживання батьками алкоголю… Це та інше наносить дитині психоемоційні травми, що спричинюють цілий спектр захворювань і деструктивну поведінку (негативізм, істерики, агресію), позначаючись на дорослому житті.

         Тож маємо вберегти дитину від негараздів і вже цим самим закласти фундамент для її здорового розвитку, допомогти жити повноцінною і щасливою.

Регулюють питання охорони праці та безпеки життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі наступні нормативно-правові акти:

·        Закон України «Про правові засади цивільного захисту»

·        Закон України «Про цивільну оборону України»

·        Закон України «Про охорону праці»

·        Закон України «Про охорону дитинства»

·        Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»

·        Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад» від 12.03.2003р. №305

·        Закон України «Про дошкільну освіту»

Зокрема, у  статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» зазначено так:

«Дошкільний навчальний заклад:

·        створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;

·        формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;

·        сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей».

Як же зберегти здоров'я дітей? З перших років життя допитливість малят, активність у пізнанні навколишнього можуть інколи становити небезпеку для них. На жаль, формування безпечної поведінки найчастіше розуміють як цілу низку заборон. При цьому дорослі, які люблять дітей, опікуються ними, не помічають, як часто вони повторюють слова: «не можна», «відійди», забуваючи, що тільки слушні та вчасні поради дорослих можуть справді допомогти дитині вберегти своє життя, зміцнювати здоров'я, усвідомлювати, що гратися можна не скрізь і не завжди, і що деякі заборони та правила – не примхи батьків і педагогів, а життєва необхідність. Ми з вами маємо зробити все для того, щоб кожна дитина була здоровою та постійно перебувала у безпечних умовах.

Саме тому в освітніх лініях Базового компоненту дошкільної освіти передбачено  дати дитині відповідні знання, прищепити вміння й навички безпечної поведінки. У розділі «Зміст освіти» в освітній лінії «Особистість дитини» виокремлено номінацію «Безпека життєдіяльності», в якій передбачено такі результати навчання:

·        диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне»,  усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей)

·        знає правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому, спортивному майданчиках

·        орієнтується у правилах :

- поводження з незнайомими предметами та речовинами;

- пожежної та електробезпеки;

- користування транспортом;

- в основних знаках дорожнього руху

·        знає та може скористатися номерами телефонів основних служб допомоги (пожежної, медичної, міліції)

·        знає до кого можна звернутись у критичній ситуації

·        володіє навичками безпечної поведінки в разі проявів агресивності з боку однолітків або дорослих

Отже, бачимо, що державний стандарт дошкільної освіти ставить завдання навчити випускника дошкільного навчального закладу насамперед чітко диференціювати поняття: «безпека» і «небезпека», «безпечне» і «небезпечне», які мають поповнити активний словник дитини й стати дієвими правилами поведінки.

Уточнимо: що ж означають ці поняття? Чи розуміє їх дитина?

Небезпечний– такий, що завдає шкоди організму людини.

Які ж чинники найчастіше становлять небезпеку для життєдіяльності дитини? Спробуємо виокремити ті, з якими дитина стикається найчастіше.

Чинники, які найчастіше

становлять небезпеку для дітей

·        Неблагополучні сім’ї, в яких можливі такі негативні явища, як насильство над дітьми (фізичне, психічне, емоційне), бездоглядність, знущання тощо.

·        Діти вулиці, безхатьки-дошкільники за живих батьків: негативний вплив підлітків девіантної поведінки; використання дітей дошкільного віку дорослими безхатьками, залучення їх до протиправних вчинків з негативними наслідками.

·        Незнання дітьми правил дорожнього руху.

·        Незнання дошкільниками правил пожежної безпеки, що може призводити до каліцтва і навіть смерті.

·        Небезпеку для дошкільнят можуть становити ситуації: «сам удома», «сам на воді» (на річці, ставку, озері, морі), «сам у лісі» без догляду дорослих.

·        Небезпека подекуди чатує на дитину і в ситуації «дитина – незнайомий дорослий».

Як досягти безпеки дітей?

Звичайно, починати треба з просвітницької роботи як серед батьків так і серед дітей.

Фахівці стверджують: формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. На жаль, значення раннього і дошкільного віку в становленні культури безпеки життєдіяльності людини, культури її здоров’язбереження сьогодні недооцінюється. Дорослі (педагоги і батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але ж дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними.  Звичайно ж, максимального ефекту можна досягти, якщо в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію.

Що ж таке безпека дитини і які обов'язки дорослих?

Безпечний означає такий, що не завдає шкоди  організму, стану здоров'я та поведінці в соціумі. Насамперед, це захищеність від будь-якої небезпеки: предметів, речовин, людей, різних непередбачуваних ситуацій та іншого, що може становити загрозу здоров’ю та життю. В дошкільному віці цей захист мають здійснювати дорослі: педагоги і батьки. Постійне перебування дітей у їхньому полі зору та підтримання тісного контакту з ними – певна гарантія особистої безпеки кожного вихованця.

Основні напрями роботи– створення належних умов для безпечної життєдіяльності; формування елементарної життєвої компетенції з питань безпеки, виховання основ безпечної поведінки у дітей, а також культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя та здоров'я малят.

Щоб не допускати небезпечних ситуацій, важливо вміти передбачати їх, якщо можливо, уникати, а в разі необхідності – рішуче діяти.

Хочу особливо підкреслити, що кожен працівник дошкільного навчального закладу несе відповідальність за життя і здоров'я дітей на своєму робочому місці. При цьому інколи можна спостерігати, як в роздягальнях, групових кімнатах на підвіконнях, ігрових шафах, шафах для роздягання прямо над головами дітей стоять важкі, незакріплені горщики з кімнатними рослинами. Або ж в куточках природи знаходяться рослини, які взагалі є отруйними (молочай, олеандр та ін.). Слід пам’ятати, що небезпеку також становлять і рослини зі специфічним запахом, які можуть викликати алергічні реакції чи головний біль у дитини (пеларгонія, лілія, гіацинт, нарцис). Ще раз наголошую, що кімнатні рослини мають розміщуватися в осередках природи і перелік їх повинен відповідати програмовим вимогам.

В ігрових куточках груп раннього віку іноді з'являється дрібний природний або ігровий матеріал (мозаїка) для вільного користування малюків. Вихователь у таких випадках запевняє, що все під її контролем. Але можна і незчутися, як дрібні деталі раптом опиняться у вусі або горлі малюка. От  чому безвідповідальне ставлення до створення дитячого довкілля небезпечне і неприпустиме! Звичайно ж перелік таких фактів можна продовжувати, а це свідчить, що проблема безпеки життєдіяльності дітей потребує від усіх нас посиленої уваги.

Від дошкільників ще не можна очікувати самостійних правильних рішень у тому чи іншому випадку. Безпечну поведінку маємо формувати.

Що ж має враховувати педагог?

Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має вестися з урахуванням таких головних чинників:

·        Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм та правил поведінки. Їх треба також навчати обачності, вмінню орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.

·        Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках: дитсадок – діти – батьки.

·        Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої «шокової» терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог, фобій, страхів і навіть стійких неврозів.

·        Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, ми формуватимемо в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить в собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.

Принципи організації освітньо-виховної роботи з дітьми:

·        Принцип систематичності.Робота з безпеки життєдіяльності повинна проводитись систематично протягом навчального року за гнучкого розподілу змісту відповідно до віку і можливостей дітей. Протягом тижня слід планувати для кожної вікової групи опрацювання певної теми, наприклад: «Наші помічники», «Я - Нехворійко», «Я та інші», «Краса і затишок у домі», «Сам удома», «Безпека на воді» тощо.

У тижневому плані неможливо передбачити всі ситуації, які стосуються безпеки і виникають спонтанно, тож педагог упродовж дня ненав’язливо застерігає малят, влучно використовує художнє слово, привертає увагу дітей до можливих небезпек, пропонує сюжети для ігор, формуючи таким чином уміння і навички безпечної життєдіяльності дітей.

·        Принцип урахування умов проживання.Відомо, що міські і сільські діти мають різний досвід взаємодії з довкіллям. Так, у маленьких городян менше сформовані навички поведінки у лісі, на водоймах тощо. І, навпаки, сільські мешканці гірше орієнтуються у правилах поведінки в міському транспорті, на вулиці. Від умов проживання  залежить і розуміння дитиною джерела небезпеки. Так, дитина, яка зростає в селі, з меншою осторогою ставиться до незнайомців, а тому ймовірніше може потрапити у небезпечну ситуацію. Тож ми повинні будувати освітній процес так, аби компенсувати дитяче незнання правил поведінки в незвичних умовах і збагатити їхній досвід.

·        Принцип інтеграції.Безпека – це не просто сума засвоєних дітьми знань, а вміння правильно поводитися в різних ситуаціях, обирати «здорову» їжу, не створювати конфлікти, загалом взаємодіяти з довкіллям. Тому тему безпеки варто інтегрувати з іншими, пропонувати дітям застосовувати свої знання правил безпеки у різних видах діяльності: образотворчій, театралізованій, ігровій, фізичній, трудовій.

·        Принцип взаємодії дитсадка і сім’ї.Формування в дитини дошкільного віку свідомої безпечної поведінки в довкіллі базується на позитивних прикладах дорослих. Тож нам варто приділити особливу увагу роботі з батьками, переконати їх, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо близькі їй дорослі самі не завжди ними керуються.

Розбіжності у вимогах до дитини з боку батьків вдома та вихователів у дитсадку можуть викликати в дитини почуття образи, збентеження і навіть агресії. Тому наше завдання – зацікавити батьків перспективами подальшого розвитку дітей, зробити їх своїми однодумцями.

Впевнена, що тільки завдяки спільним зусиллям у справі охорони життя і збереження здоров'я дошкільнят можна не тільки захистити їх від небезпеки, а й закласти основи безпечної поведінки, підготувати до подальшого шкільного, більш самостійного життя.   

Завершити хочу висловом: «Чужих дітей не буває». Тож не будьмо байдужими до жодних проявів небезпечної поведінки дітей на вулиці, в громадських місцях, у транспорті. Завжди пам’ятаймо – наша увага, наша турбота і допомога – найдієвіші кроки до захисту дітей від будь-якої небезпеки.