Батьківський лекторій
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
… дитина вчиться робити ті речі, яких ми її навчаємо:
Якщо дітей критикувати, вони вчаться звинувачувати.
Якщо діти бачать ворожість, вони вчаться битися.
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.
Якщо дітей жаліти, вони вчаться скаржитися.
Якщо дітей висміювати, вони виростають соромливими.
Якщо дітей хвалити, вони вчаться цінувати.
Якщо дітей підбадьорювати, вони виростають упевненими в собі.
Якщо діти дістають визнання, вони виростають шляхетними і щедрими.
Якщо діти ростуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе і в тих, хто їх оточує.
Якщо діти живуть в атмосфері дружелюбності, вони вчаться тому, що світ – прекрасний.
Якщо діти бачать чесність і справедливість, вони будуть знати, що таке правда.
Якщо дітей критикувати, вони вчаться звинувачувати.
Якщо діти бачать ворожість, вони вчаться битися.
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.
Якщо дітей жаліти, вони вчаться скаржитися.
Якщо дітей висміювати, вони виростають соромливими.
Якщо дітей хвалити, вони вчаться цінувати.
Якщо дітей підбадьорювати, вони виростають упевненими в собі.
Якщо діти дістають визнання, вони виростають шляхетними і щедрими.
Якщо діти ростуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе і в тих, хто їх оточує.
Якщо діти живуть в атмосфері дружелюбності, вони вчаться тому, що світ – прекрасний.
Якщо діти бачать чесність і справедливість, вони будуть знати, що таке правда.
І корисно, і цікаво
«Серед дітей одразу видно тих, хто ходив до дитячого садка, і малюків, які виховувалися в домашніх умовах. Перші відразу знаходять спільну мову зі своїми однолітками, вміють спілкуватися та жити в колективі. А домашні іноді навіть ножиці не зовсім правильно тримають, відчувають дискомфорт, невпевнені в собі» — такі слова часто можна почути з уст учителів початкової школи.
Усе, що ми владаємо в дитину, — повертається сторицею. Все, чого не вкладаємо, — точно так само: рано чи пізно нерозвинена уява та потяг до пізнання поступається місцем розумовим лінощам й обмеженості. Вже на ранніх етапах варто привчати маля до активного соціального життя. Саме дитсадочок є початковою сходинкою підготовки та розвитку маленької особистості.
Батьки приводять дітей до дошкільного навчального закладу і впевнено розповідають вихователям про їхні хороші знання та навики. Проте, поспостерігавши за своїм чадом на першому ж занятті, розуміють: усе зовсім не так. Нічого дивного, адже малюк вдома і малюк сам на сам з новим оточенням — дві різні особистості. Дитина звикла до ізольованого родинного кола й, коли вона потрапляє в невідомий колектив, починає губитися, а знання одразу блокуються дитячою несміливістю. У нагоді стають підготовлені педагоги і різноманітні методики виховання.
Особливої уваги в дитсадках надають дитячій творчості. Не кожна дитина здатна придумати нове, але якщо зібратися втрьох-учотирьох, та ще разом із дорослим, то хоч яка-небудь думка народиться. Причому і той, хто реально придумував, і той, хто лише підтакував або виражав сумнів, — усі відчувають себе співавторами. І це дає свої плоди, адже через певний час навіть найбільш нетворчі малюки починають пропонувати свої ідеї.
Також у дитячих закладах є безліч розроблених навчальних програм. Наприклад, не кожен знає про те, що дрібна моторика (рух пальчиків) прямо пов’язана з розвитком мовлення. Адже на кінцівках зосереджено багато нервових закінчень. Ось чому уроки в багатьох садках супроводжуються постійними пальчиковими тренуваннями. Ще один оригінальний задум — вправи, які зберігають здоров’я. Йдеться про малювання на солі. І тут є своя логіка, адже така сіль — йодована, отже, маємо подвійну вигоду: і корисно, і цікаво.
Однак якщо ви затятий прихильник того, що домашнє виховання не замінить жоден дитячий садок, усе ж варто потурбуватися про дошкільну підготовку дитини, хоча б з п’яти років. Спеціальна методика у вивченні іноземної мови, малювання, читання, спортивної підготовки та постійне спілкування з ровесниками — фундамент, який буде закладено ще до початку шкільного життя вашого чада. В нашому садочку вам запропонують саме таку методику для відкриття прихованих талантів вашої малечі.
«Серед дітей одразу видно тих, хто ходив до дитячого садка, і малюків, які виховувалися в домашніх умовах. Перші відразу знаходять спільну мову зі своїми однолітками, вміють спілкуватися та жити в колективі. А домашні іноді навіть ножиці не зовсім правильно тримають, відчувають дискомфорт, невпевнені в собі» — такі слова часто можна почути з уст учителів початкової школи.
Усе, що ми владаємо в дитину, — повертається сторицею. Все, чого не вкладаємо, — точно так само: рано чи пізно нерозвинена уява та потяг до пізнання поступається місцем розумовим лінощам й обмеженості. Вже на ранніх етапах варто привчати маля до активного соціального життя. Саме дитсадочок є початковою сходинкою підготовки та розвитку маленької особистості.
Батьки приводять дітей до дошкільного навчального закладу і впевнено розповідають вихователям про їхні хороші знання та навики. Проте, поспостерігавши за своїм чадом на першому ж занятті, розуміють: усе зовсім не так. Нічого дивного, адже малюк вдома і малюк сам на сам з новим оточенням — дві різні особистості. Дитина звикла до ізольованого родинного кола й, коли вона потрапляє в невідомий колектив, починає губитися, а знання одразу блокуються дитячою несміливістю. У нагоді стають підготовлені педагоги і різноманітні методики виховання.
Особливої уваги в дитсадках надають дитячій творчості. Не кожна дитина здатна придумати нове, але якщо зібратися втрьох-учотирьох, та ще разом із дорослим, то хоч яка-небудь думка народиться. Причому і той, хто реально придумував, і той, хто лише підтакував або виражав сумнів, — усі відчувають себе співавторами. І це дає свої плоди, адже через певний час навіть найбільш нетворчі малюки починають пропонувати свої ідеї.
Також у дитячих закладах є безліч розроблених навчальних програм. Наприклад, не кожен знає про те, що дрібна моторика (рух пальчиків) прямо пов’язана з розвитком мовлення. Адже на кінцівках зосереджено багато нервових закінчень. Ось чому уроки в багатьох садках супроводжуються постійними пальчиковими тренуваннями. Ще один оригінальний задум — вправи, які зберігають здоров’я. Йдеться про малювання на солі. І тут є своя логіка, адже така сіль — йодована, отже, маємо подвійну вигоду: і корисно, і цікаво.
Однак якщо ви затятий прихильник того, що домашнє виховання не замінить жоден дитячий садок, усе ж варто потурбуватися про дошкільну підготовку дитини, хоча б з п’яти років. Спеціальна методика у вивченні іноземної мови, малювання, читання, спортивної підготовки та постійне спілкування з ровесниками — фундамент, який буде закладено ще до початку шкільного життя вашого чада. В нашому садочку вам запропонують саме таку методику для відкриття прихованих талантів вашої малечі.
Деякі поради!
Уникати однобокості в навчанні та вихованні.
Не позбавляти дитини ігор, забав, казок, створювати умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до оточуючих), оскільки людина, енергія якої пригнічена загальними проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам'ятайте: "Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас".
Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.
Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опановує за допомогою дорослого.
Рекомендації батькам
Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.
Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на подвір'ї (із ким гралась? хто є твоїм другом? чому? про що розмовляє з іншими дітьми?). Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведінки щодо інших дітей.
Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських дітей. Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.
Разом із дитиною намалюйте її друзів, виготовте подарунки для них до дня народження, інших свят.
Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими, дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити правильне розв'язання складної ситуації.
Пограйтесь у гру «Добре — погано» (дорослий запитує — дитина відповідає, пояснює свою відповідь), у рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», доручайте дитині різні доручення, стимулюйте їх самостійність.
Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку. Станьте прикладом для наслідування, демонструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.
Формуємо мовні навички:
Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
Пам'ятайте, що основні співрозмовники для дитини в сім'ї - мама, тато, бабуся чи дідусь.
Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
Купуйте репродукції художніх картин, альбоми, картинки, розглядайте їх з дітьми.
Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краще», «Чий розповідь цікавіше» за участю всіх членів сім'ї.
Записуйте в зошит або на магнітофон оповідання і казки вашого дитини. Через 2-3-місяці прослухайте їх разом з дитиною, проаналізуйте, запишіть нові.
Рекомендації батькам щодо формування культури поведінки дітей
Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.
Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на подвір'ї (із ким гралась? хто є твоїм другом? чому? про що розмовляє з іншими дітьми?).
Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведінки щодо інших дітей.
Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських дітей.
Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.
Разом із дитиною намалюйте її друзів, виготовте подарунки для них до дня народження, інших свят.
Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими, дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити правильне розв'язання складної ситуації.
Пограйтесь у гру «Добре — погано» (дорослий запитує — дитина відповідає, пояснює свою відповідь), у рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», доручайте дитині різні доручення, стимулюйте їх самостійність.
Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку.
Станьте прикладом для наслідування, демонструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.
Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час спілкування з іншими дітьми, спільних ігор.
Розмовляйте з дитиною про її перебування в дитячому садку, на подвір'ї (із ким гралась? хто є твоїм другом? чому? про що розмовляє з іншими дітьми?).
Будьте уважним співрозмовником, разом із дитиною з'ясуйте причини та правильність її поведінки щодо інших дітей.
Проводьте бесіди з дитиною про її однолітків із групи, сусідських дітей.
Спонукайте, щоб дитина сказала щось позитивне про них, про риси характеру, таланти, вміння, а не про зовнішність.
Разом із дитиною намалюйте її друзів, виготовте подарунки для них до дня народження, інших свят.
Привчайте дитину бути відповідальною перед іншими, дотримуватись правил поведінки, завжди замислюватись над своїми вчинками та вчинками інших дітей, дорослих, знаходити правильне розв'язання складної ситуації.
Пограйтесь у гру «Добре — погано» (дорослий запитує — дитина відповідає, пояснює свою відповідь), у рольові ігри: «Сім'я», «Дитячий садок», доручайте дитині різні доручення, стимулюйте їх самостійність.
Підтримуйте та підбадьорюйте дитину, радійте за неї, хваліть за хорошу поведінку.
Станьте прикладом для наслідування, демонструйте бажану поведінку, пояснюйте свої вчинки.
Рекомендації батькам щодо формування мовних навичок дітей
Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
Пам'ятайте, що основні співрозмовники для дитини в сім'ї - мама, тато, бабуся чи дідусь.
Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
Купуйте репродукції художніх картин, альбоми, картинки, розглядайте їх з дітьми.
Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краще», «Чий розповідь цікавіше» за участю всіх членів сім'ї.
Записуйте в зошит або на магнітофон оповідання і казки вашого дитини. Через 2-3-місяці прослухайте їх разом з дитиною, проаналізуйте, запишіть нові.
Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
Пам'ятайте, що основні співрозмовники для дитини в сім'ї - мама, тато, бабуся чи дідусь.
Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
Купуйте репродукції художніх картин, альбоми, картинки, розглядайте їх з дітьми.
Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краще», «Чий розповідь цікавіше» за участю всіх членів сім'ї.
Записуйте в зошит або на магнітофон оповідання і казки вашого дитини. Через 2-3-місяці прослухайте їх разом з дитиною, проаналізуйте, запишіть нові.
Поради батькам
«Рання допомога в мовленнєвому розвитку дитини»
Термін появи першого слова у дітей має великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на промовляння першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни. Ще гірше, коли успіхи своєї дитини ви порівнюєте з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й меншого на кілька місяців. Це не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. Процес появи першого слова, фрази – індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним різні. Необхідно частіше спілкуватися з дитиною, грати з нею, проводити бесіди, спостереження за оточуючим, розвивати артикуляційний апарат.
Поради дорослим: Розширюйте коло інтересів дитини. Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.
У власному мовленні будьте зразком для дитини. Вживайте всі частини мови, емоційне та інтонаційне забарвлення мовлення.
При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.
Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого.
Не можна глузувати з дитини, яка має вади мовлення та перекривляти її.
Не можна карати дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше завдання стосовно мовлення. Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь.
Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами. При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить – це правило діалогу.
Купуйте та пропонуйте дитині іграшки, яків пливають на всебічний розвиток .
Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми. Хваліть дитину за її намагання говорити. Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи. Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів.
Якщо Ваша дитина в три роки має обмежений словник, не складає речення, має труднощі при спілкуванні, радимо звернутися в міську психолого-медико-педагогічну консультацію.
«Рання допомога в мовленнєвому розвитку дитини»
Термін появи першого слова у дітей має великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на промовляння першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни. Ще гірше, коли успіхи своєї дитини ви порівнюєте з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й меншого на кілька місяців. Це не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. Процес появи першого слова, фрази – індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним різні. Необхідно частіше спілкуватися з дитиною, грати з нею, проводити бесіди, спостереження за оточуючим, розвивати артикуляційний апарат.
Поради дорослим: Розширюйте коло інтересів дитини. Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.
У власному мовленні будьте зразком для дитини. Вживайте всі частини мови, емоційне та інтонаційне забарвлення мовлення.
При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.
Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого.
Не можна глузувати з дитини, яка має вади мовлення та перекривляти її.
Не можна карати дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше завдання стосовно мовлення. Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь.
Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами. При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить – це правило діалогу.
Купуйте та пропонуйте дитині іграшки, яків пливають на всебічний розвиток .
Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми. Хваліть дитину за її намагання говорити. Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи. Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів.
Якщо Ваша дитина в три роки має обмежений словник, не складає речення, має труднощі при спілкуванні, радимо звернутися в міську психолого-медико-педагогічну консультацію.
